Из В. Шекспира (укр.)

Я б краще вмер, чим нидіти отак,

Дивитись, як багатий розкошує,

Коли в убозтві мучиться жебрак;

Підступність як довірливість плюндрує,

Нахабство підкоряє цілий світ,

І честь заради почестів забута,

Невинності паплюжать первоцвіт,

І неміч наклада на силу пута.

Невігластво царює над знанням,

І щирість повсякчас за дурість мають.

Сліпе добро блукає навмання,

І руку зла, ошукане, тримає.

Покинути б навік цей світ недужий —

Але ж у ньому ти живеш, мій друже…